Каталог статей
Главная » Статьи » Практика кадровика |
Статтею 48 КЗпП України передбачено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі — підприємство) або у фізичної особи понад п’ять днів. Працівникові, який стає до роботи вперше, трудова книжка оформляється не пізніше п’яти днів після прийняття на роботу. До трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві. Відомості про стягнення до неї не заносяться. Порядок ведення трудових книжок визначається Кабінетом Міністрів України. Тобто роботодавець або уповноважений ним орган (посадова особа, наприклад інспектор з кадрів) повинен зробити запис про професію відповідного працівника. Така процедура регламентована постановою Кабінету Міністрів України «Про трудові книжки працівників» від 27 квітня 1993 року № 301. Згідно з пунктом 4 зазначеної постанови відповідальність за організацію ведення, обліку, зберігання та видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства. У разі порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання та видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках — іншу відповідальність. Порядок ведення, обліку, зберігання та видачі трудових книжок регулюється Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженою спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58. Пунктом 2.14 цієї Інструкції передбачено, що записи про найменування роботи, професії або посади, на яку прийнято працівника, виконуються для робітників та службовців відповідно до найменування професій і посад, зазначених у Національному класифікаторі України ДК 003:2010 «Класифікатор професій», затвердженому Державним комітетом України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28 липня 2010 року № 327 (далі — КП). Таким чином, на законодавчому рівні закріплено обов’язковість використання норм КП у кадровій політиці підприємства. Відповідальність того чи того підприємства за порушення норм і вимог законодавства про працю лежить, серед іншого, у межах адміністративного та кримінального права. Адміністративна відповідальність Порушення встановлених термінів виплати пенсій, стипендій, заробітної плати, виплата їх не в повному обсязі, а також інші порушення вимог законодавства про працю (зокрема, невідповідність найменувань робіт, професій або посад КП) тягнуть за собою згідно з частиною першою статті 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення накладення штрафу на посадових осіб підприємств незалежно від форми власності та громадян — суб’єктів підприємницької діяльності у розмірі від 30 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто від 510 до 1700 грн. Згідно з частиною другою статті 41 зазначеного вище кодексу порушення вимог законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці тягне за собою накладення штрафу на працівників — у розмірі від 2 до 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб підприємств незалежно від форм власності та громадян — суб’єктів підприємницької діяльності — від 5 до 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Виникає запитання: як норми КП пов’язані з нормами охорони праці? Тут слід зазначити таке. Відповідно до статті 13 Закону України «Про охорону праці» від 14 жовтня 1992 року № 2694-XII роботодавець зобов’язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у сфері охорони праці. Із цією метою він має дбати про функціонування системи управління охороною праці, а саме: створити відповідні служби і призначити посадових осіб, які опікуватимуться вирішенням конкретних питань з охорони праці; затвердити інструкції про їх обов’язки, права та відповідальність за виконання покладених на них функцій, а також контролювати їх додержання тощо. Згідно зі статтею 29 КЗпП до початку роботи за укладеним трудовим договором роботодавець зобов’язаний:
Таким чином, роботодавець повинен ознайомити працівника з його посадовою (робочою) інструкцією під розписку. Звернути увагу. Відповідно до статті 265 КЗпП особи, винні в порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно із чинним законодавством. У листі Державного департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю України від 15 серпня 2008 року № 013-1245-41 подано результати тематичної перевірки стану дотримання вимог КП, яка проводилась у березні — квітні цього ж року відповідно до графіка перевірок, запланованих Державним департаментом нагляду за додержанням законодавства про працю на перше півріччя 2008 року.
Виконуючи поставлене завдання, державні інспектори праці перевірили 1810 підприємств. На 595 з них виявлено порушення вимог КП, зокрема, на 425 підприємствах установлено невідповідність КП назв професій та посад, зазначених у штатних розписах, а на 397 підприємствах — порушення щодо ведення трудових книжок (записи у них не відповідали назвам професій у КП). Порушення щодо укладення посадових інструкцій працівників виявлено на 364 підприємствах. Источник: HR-Лига | |
Просмотров: 2995 | Рейтинг: 0.0/0 |
Всего комментариев: 0 | |